«Вік ляльки-мотанки нараховує понад 5000 років, а токен «з’явився» на світ (у метавсесвіті) нещодавно. Та поєднання їх в одному культурному просторі не дивно», — так розмірковує засновник студії коміксів Spring Comics та співавтор проєкту Crypto-archeologists, Максим Курінний.
Команда запустила NFT мотанок Wired Motnka, щоб розповідати світу про українську культуру. Kitsoft є партнером проєкту та розробником NFT .
Вперше інтервʼю опубліковане на сайті «Українська правда» за підтримки Представництва ЄС в Україні. Ми вибрали та опублікували для вас найцікавіше.
УП: Метавсесвіт дуже цікавий, але загадковий для більшості. Чому ваша команда вирішила інтегрувати туди саме українську ляльку-мотанку?
МК: Вперше лялька-мотанка, яку я взяв в руки, з’явилася в моєму житті відносно недавно – її подарували синові в школі. Пізніше вже мені подарували ляльку-мотанку, і я подумав, що це — невипадковість.
Ми [Spring Comics — ред.], наприклад, робили комікси для військових, для міністерства інформаційної політики – це те, що на часі. Але ж історія та культура – мега актуальні, це маркери українства, а просування історії в графічному втіленні – наш «коник».
Тому коли ми з командою розробників Kitsoft вирішили взяти участь у хакатоні, присвяченому темі NFT й культурної спадщини, ми лише за два тижні сформували цілісну концепцію.
Лялька-мотанка, як образ, багатогранна, нестатична, рухлива. Як Україна, як всі ми зараз: наперехресті минулого і завтра.
В основі проєкту лежить створення ігрової NFT-колекції національної ляльки мотанки для підтримки, осучаснення української культурної спадщини.
УП: Ваша команда не знала про мотанки, багато людей не надто розуміються на метавсесвіті – для кого ви створили цей образ?
МК: Умовно ми визначили дві основні авдиторії: перші шукають щось нове, незвичне і таке, що можна інтегрувати з бізнесом; другі реагують виключно на «круте й прикольне».
Тож ми уявили собі, що ляльки-мотанки відродилися в метавсесвіті як згусток енергії, і шукає і собі форму тіла. І так само, як прадавню мотанку робили з доступних в побуті матеріалів – соломи, сіна, тканини, так сучасну ляльку збирали б з дротів, гаджетів та інших звичних речей.
Нам хотілось створити мотанку, яка б була інтегрована з сучасною культурою і увібрала енергію нашого часу.
Мені здається, що ЄС підтримав цей проєкт ще й тому, що розуміє важливість такої «кореляції часів» сьогодні і ще більше – завтра, коли велика історія людства може опинитися в тіні високих технологій.
Зараз це здається малоймовірним, але подивіться, що в пріоритетах у молоді? Вони не дуже цікавляться культурним спадком, але на тренди реагують охоче, як це відбулося з вишиванками, наприклад. Зараз ми спостерігаємо усвідомлений сплеск інтересу до опанування української мови.
Культурний спадок можна зберігати і через такі трансформації, важливо, щоб люди його сприймали, як своє, особисте.
Сприйняття є початком відтворення, а трансформація – усвідомлене відтворення, бажання пристосувати для себе, отже – зберегти.
УП: Crypto-archeologists — амбітний задум. Що допоміг зробити грант ЄС?
МК: Концепція і перші розробки – то наші інвестиції. Третину суми ми перерахували на допомогу ЗСУ.
Дві третини гранту ми вирішили вкласти у створення сайту, де розмістити наші NFT-колекції, щоб кожен охочий міг зайти на цей ресурс, придбати унікальне зображення, яке належатиме виключно йому, та ще й дізнатись про ляльку-мотанку.
Зараз триває комунікаційна кампанія ЄС про підтримку української культури під час війни, то ми теж скористаємося моментом такої активності інформаційного поля: з’являться доповнені персонажі, буде реалізований повноцінний «мінт» колекції на публічних майданчиках (Open Sea).
Зібрані від продажів NFT кошти ми скеруємо на відбудову пам’яток української культури, зокрема, музею Марії Приймаченко, зруйнованого російськими окупантами.
УП: Що далі? Яким шляхом ви поведете ляльку-мотанку по світу?
МК: ЄС нас підтримав, за що ми щиро вдячні. Далі маємо рухатись самі.
В Україні є цікавий успішний досвід роботи з автентичними образами – Мавку сьогодні знають всюди і вона «заробляє» гроші.
Тому важливо сформувати маркетингову стратегію для мотанки, привернути увагу суспільства до неї, донести до людей, що купуючи такий NFT, вони підтримують українську культуру, конкретно – допомагають відновити музей Марії Приймаченко.
Лялька-мотанка, як сучасний образ, обов’язково має бути представлена у брендбуку України – вона буде цікава закордоном, бо незвична і має давню історію, містичну, сповнену легенд.
Зараз ми готуємо програмне рішення, аби дати охочим можливість купити наші NFT-колекції і долучитися до цього метавсесвіту, щоб зібрати кошти на відновлення музею Марії Приймаченко.
Маємо також ідею створити комікс про супер-героїню — мотанку часів російської війни, і це теж посилання до історії, до традицій. На цей проект шукаємо партнерів, тож відкриті до співпраці.
Але це окремі елементи пазлу, який ще маємо скласти – створити повноцінний, автентичний бренд і стратегію його просування, щоб всі знали ляльку-мотанку, і щоб вона була одним із знаних знаків-ідентифікаторів України.