15 жовтня у Берліні відбувся GovTech-воркшоп «Bridging Ukraine’s and German GovTech Ecosystems», організований глобальною ініціативою GovStack. CEO Kitsoft у Німеччині Міхаель Хюбнер взяв участь у панельній дискусії, під час якої обговорювали відмінності між українськими та німецькими підходами до співпраці приватного сектору з державою.
Зображення: GovTech-воркшоп «Bridging Ukraine’s and German GovTech Ecosystems»
Воркшоп зібрав стартапи, лідерів екосистем, представників державного сектору та інноваційних компаній з України та Німеччини. Учасники обговорили роль відкритих технологій (open source) у цифровій трансформації держав, порівняли українські та німецькі підходи, обговорили приклади успішних рішень та перспективи розвитку через партнерства. Подія стала майданчиком для обміну ідеями щодо перетворення пілотних GovTech-рішень у масштабовані платформи та побудови мостів між українською та німецькою екосистемами.
На панельній дискусії Міхаель Хюбнер разом з Федеріка Зелька, керівницею з партнерств VanillaCore та радницею International Telecommunication Union (ITU), обговорили можливості та бар'єри для участі стартапів у цифровій трансформації державного сектору в Україні та Німеччині.
Український досвід цифрової трансформації
Міхаель розповів, що українські GovTech-проєкти активно почали розвиватися завдяки молодому урядовому складу. З 2019 року почали швидше ухвалюватися рішення і масштабно впроваджуватися інновації. Серед успішних прикладів трансформації — платформа Дія, яка входить до числа найбільш інноваційних рішень для цифрової державної інфраструктури у світі.
«Це стало можливим не лише завдяки технологіям, а через екосистемний підхід — співпрацю уряду, приватного сектору і громадських ініціатив»,
— зазначив Міхаель Хюбнер.
Зображення: Міхаель Хюбнер ділиться українським досвідом цифрової трансформації
Він звернув увагу на те, як в Україні поступово долають проблему тривалих тендерних циклів завдяки прозорим механізмам закупівель. Завдяки системі Prozorro — державній електронній платформі закупівель — компанії можуть брати участь у прозорих тендерах, що забезпечує відкритість і рівні умови для бізнесу.
Крім того, українські компанії, зокрема і Kitsoft, долучаються до міжнародних донорських програм — GIZ, UNDP, UK Aid, — де оцінюється не лише ціна, а й компетентність команди та інноваційний потенціал. Не менш важливо інвестувати у навчання команд, які працюють із тендерами. Це допомагає правильно готувати сильні пропозиції, дотримуватися встановлених правил і вимог, а також будувати довіру з державним сектором.
Він також акцентував увагу на low-code платформі Liquio від Kitsoft, яка допомагає державним органам і компаніям створювати та керувати цифровими послугами.
«Liquio — це приклад того, як українські розробники створюють продукти, готові до масштабування в інших країнах. Ми прагнемо, щоб наш досвід став частиною європейської GovTech-екосистеми»,
— ділиться Міхаель.
Німецький підхід до співпраці бізнесу та держави
Зі свого боку, Федеріка Зелька наголосила, що в Німеччині стартапи стикаються з довгими тендерними циклами та складними вимогами, що часто гальмує впровадження інновацій. Крім того, молоді команди мають співпрацювати з великими ІТ-постачальниками, які вже мають досвід роботи з державним сектором, аби ефективно долучитися до урядових проєктів.
Зображення: Федеріка Зелька розповідає про німецький підхід до співпраці бізнесу та держави
Попри ці виклики, у Німеччині існують локальні проєкти, які допомагають стартапам успішно працювати з державним сектором. Один із таких проєктів створює відкриту, модульну хмарну інфраструктуру для державних установ, підтримує розвиток технологій з відкритим кодом і сприяє цифровій незалежності. Тож відомі компанії зацікавлені у тому, щоб допомагати молодим командам налагодити взаємодію з державою, “будуючи міст між бюрократією та інноваціями”.
Дискусія показала два підходи до GovTech: Україна відзначається швидкістю ухвалення рішень, динамікою стартапів і відкритими платформами, тоді як Німеччина фокусується на структурованих процесах, надійних партнерствах і технологічному суверенітеті. Така комбінація підходів може створити ефективну модель цифрової трансформації на європейському рівні, відкриту для спільних проєктів і міжнародного обміну досвідом.
Серед можливих напрямів співпраці — запуск спільних акселераторів, пілотних проєктів, узгодження стандартів і розвиток партнерств між двома екосистемами.
Довідка:
Подія була організована GovStack, GGTC Kyiv та Hertie School.
GovStack – глобальна ініціатива, яка створює цифрові рішення для урядів, що дозволяють швидше впроваджувати електронні послуги без прив’язки до конкретних постачальників.
GGTC Kyiv (Global Government Technology Centre) — центр підтримки GovTech в Україні, який сприяє розвитку стартапів, навчання та міжнародного партнерства.
Hertie School, Center for Digital Governance — дослідницький центр у Берліні, що спеціалізується на цифровому управлінні та інноваціях у держсекторі.
ITU (International Telecommunication Union) — спеціалізована установа ООН, яка займається стандартами та розвитком інформаційно-комунікаційних технологій.