Попри всі труднощі та виклики війни, Україна продовжує розвивати цифрові послуги для громадян та бізнесу та підкорювати міжнародні рейтинги. Завдяки злагодженій роботі команди Мінцифри, державних органів та ІТ-компаній, наша країна за кілька років пройшла шлях, на який інші витрачають десятиліття. Як Україні вдалося з 102-го місця рейтингу ООН у 2018 році увійти до топ-5 країн за рівнем розвитку цифрових державних послуг, CEO Kitsoft Олександр Єфремов та виконавча директорка IT Ukraine Association Марія Шевчук розповіли для читачів SPEKA.
У 2024 році Україна посідає 5-те місце за рівнем розвитку цифрових державних послуг та 1-ше місце за показником E-Participation — готовністю громадян долучатися до державних процесів через онлайн-платформи. Про це свідчать дані міжнародного дослідження E-Government Development Index, що оцінює 193 країни та розробляється ООН. Активна цифровізація в Україні розпочалася з приходом Мінцифри.
SPEKA разом із виконавчою директоркою IT Ukraine Association Марією Шевчук та CEO GovTech компанії Kitsoft, яка є розробником порталу «Дія», Олександром Єфремовим розповідає, хто займався цифровізацією державних послуг до 2019 року, які зміни сталися з приходом Мінцифри та які основні кроки у цифровізації здійснили у 2019-2024 роках.
Цифровізація / інформатизація до 2019 року
До появи Мінцифри не існувало єдиного органу, який би комплексно опікувався питаннями цифровізації, зазначає виконавча директорка IT Ukraine Association Марія Шевчук. Цим займалося Державне агентство з питань електронного урядування України, створене у 2014 році. Агентство відповідало за впровадження політики уряду щодо електронного урядування, інформатизації, розвитку інформаційного суспільства, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів та цифровізації органів державної влади.
Виконавча директорка IT Ukraine Association Марія Шевчук
До Мінцифри в Україні багато років діяли Програми електронного урядування, які визначали для певної сфери цілі та напрям цифровізації за певний період, зазначає CEO Kitsoft Олександр Єфремов. Але їхній акцент був саме на підвищенні спроможності держави, тобто цифровізація стосувалася насамперед процесів самого виконавчого органу, а не створення сервісів для громадян. Кожен окремий орган створював свої ініціативи щодо цифровізації.
Агентство не мало такої підтримки на політичному рівні, як тепер має Мінцифри. Тому все розвивалося повільніше, ніж у Європі, — поступово та без революцій. Але й раніше рух був, і ті підвалини, які заклало агентство та інші органи влади, використали під час створення «Дії», наголошує Олександр Єфремов.
CEO GovTech компанії Kitsoft Олександр Єфремов
Одним із відомих і дуже успішних проєктів, реалізованих за період діяльності агентства, є система Prozorro, запущена 2015 року, каже Марія Шевчук. Це була одна з найуспішніших реформ у боротьбі з корупцією у державних закупівлях. Проєкт отримав безліч нагород і значно спростив процеси державних закупівель.
«Прозорро». Знімок екрана
До 2019 року були окремі цифрові проєкти, але не було системного підходу, який охоплював би всі напрями, підкреслює Марія Шевчук. В уряді займалися окремими питаннями цифровізації, але не було єдиного органу, який би координував ці процеси комплексно.
Прихід Мінцифри
Ситуація змінилася після створення Міністерства цифрової трансформації 2 вересня 2019 року. Темпи цифровізації різко зросли, зараз є всі необхідні умови для просування цифрових реформ у різних сферах, а також призначені особи, що відповідають за цифровізацію в кожному органі виконавчої влади.
За час роботи Мінцифри Україна піднялася зі 102-го місця у 2018-му на 5-те у 2024-му у рейтингу Оnline services Index. Цифрова держава, яка почалася з ідеї президента Володимира Зеленського, уже не вперше доводить ефективність у світових рейтингах, зазначили у Мінцифри.
Цифровізацію українці вважають однією з найуспішніших реформ. Але найважливіше, що ми отримали, — високий рівень довіри людей до нашої роботи!
— Мінцифри.
Як зазначає Олександр Єфремов, з приходом Мінцифри цифровізація стала основним пріоритетом держави. Мінцифри, по суті, була створена для реалізації такого підходу.
Ідея Володимира Зеленського «Держава у смартфоні», на той момент ще кандидата у президенти, була задекларована і фактично почала впроваджуватися завдяки Мінцифри і більш чіткому впорядкуванню державних процесів щодо цифровізації.
— Олександр Єфремов.
З початком роботи Мінцифри у державному секторі почали впроваджуватися інновації, зокрема була розроблена спільна IT-інфраструктура, необхідна для реалізації електронних державних послуг, каже Олександр Єфремов.
Сервіси електронної ідентифікації
Щоб зайти в електронний сервіс для ідентифікації, ми можемо використати BankID, банківський застосунок, цифровий підпис або «Дію» — усе це інфраструктура електронної ідентифікації, яка дає змогу віддалено верифікувати особу. Це, як зазначає Олександр Єфремов, є наріжним каменем для реалізації електронних послуг.
Інфраструктура цифрових підписів
Електронний підпис — це електронні дані, які забезпечують цілісність документів та ідентифікують особу. Електронний підпис може зберігатися у вигляді MobileID, підпису на ID-картці, підпису на токені чи захищеному носії інформації.
За допомогою електронного підпису можна підписувати електронні документи, користуватися електронними послугами, реєструватися на державних порталах тощо. Документи з цим підписом мають таку саму юридичну силу, як і підписані власноруч.
Система електронної взаємодії органів влади
Основний принцип електронних послуг у тому, що «мають бігати дані, а не люди», зазначає Олександр Єфремов. Тож навіть якщо дані зосереджені у різних державних органах, для надання електронної послуги вони передаються через систему електронної взаємодії «Трембіта», створену на основі естонського Х-Road.
«Трембіта» — система, яка створює зв’язок між реєстрами та їхніми інформаційними системами, та реалізує механізми захищеного обміну даними.
Основні кроки у цифровізації державних послуг за 2019-2024 роки
Створення «Дії»
Мінцифри прагнуло не лише перевести послуги у цифровий формат, але й об’єднати їх в одну екосистему, тому найбільш значним її кроком є застосунок і портал «Дія», який презентували у 2019-му та запустили у 2020-му.
Можливість зберігати документи на смартфоні та за потреби передавати їхні копії, отримання державних послуг, реєстрація бізнесу та ФОП онлайн, сплата податків і подання декларацій, підписання документів, зміна місця реєстрації та інше — це все можна зробити в одному сервісі. Натепер кількість користувачів «Дії» становить понад 21 млн українців, портал надає 130 послуг, 30 з яких додали у 2023 році, зазначає Марія Шевчук.
«Дія» стала інструментом, якому довіряють, і значно спростила доступ до державних послуг, зазначає Олександр Єфремов.
Наприклад, у багатьох інших країнах часто є розрізнені цифрові інструменти, і громадяни не завжди знають, де знайти ту чи іншу послугу. З «Дією» майже всі чітко розуміють, де шукати популярні послуги і як ними скористатися.
— Олександр Єфремов.
У «Дії» також побудована людяна, а не бюрократична система підтримки, яка допомагає користувачам, якщо щось не зрозуміло, каже Олександр Єфремов. Навіть фізичні Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) трансформуються у «Дія-центри», які працюють за новою парадигмою, допомагаючи людям отримати послуги, а не створюючи бар’єри.
Натепер «Дія» — це ціла екосистема, зазначає Марія Шевчук. Крім основного застосунку, є також підпроєкти «Дії». Ця екосистема продовжує розвиватися, і мета Мінцифри — цифровізувати всі державні послуги для громадян.
Проект «Дія» відомий далеко за межами України. Торік ми брали участь у виставці Smart Country Convention у Берліні, присвяченій GovTech (технологіям у державних сферах). Український досвід викликав величезний інтерес — відвідувачі постійно цікавилися «Дією», нашими послугами, тим, як ми все це впроваджували. Делегації з різних країн активно вивчали наш досвід, і це свідчить про високий рівень зацікавленості.
— Марія Шевчук.
Посади CDTO (Chief Digital Transformation Officer)
Окрім створення самого Міністерства цифрової трансформації, у кожному державному органі з’явилися посади CDTO (Chief Digital Transformation Officer), розповідає Олександр Єфремов.
Chief Digital Transformation Officer — посадові особи, що відповідають за впровадження цифрових послуг у кожному органі виконавчої влади. Вони працюють у синхронізації з Мінцифри, але підпорядковуються також своїм міністерствам або відомствам, пояснює Марія Шевчук.
Вони впроваджують політику цифровізації, координують галузеву цифровізацію та інтегрують популярні послуги та інструменти у «Дію».
Low-code-підхід замість розробки з нуля
Завдяки стандартизації IT-інфраструктури тепер не треба винаходити велосипед, щоб зібрати дані, ідентифікувати людину або передати їй результати надання послуги, зазначає Олександр Єфремов. Це дає змогу перевикористовувати наявні інструменти і значно пришвидшує всі процеси.
Також для запуску державних послуг, зокрема на порталі «Дія» ми використовуємо розроблену нами технологію — low-code-платформу Liquio. Це дає змогу запускати послуги дуже швидко — не витрачати багато часу на розроблення окремих рішень, а створювати безперервний конвеєр запуску нових послуг. До того ж завдяки low-code-підходу це можуть також робити паралельно й інші компанії чи замовники самостійно.
— Олександр Єфремов.
Тобто, залежно від пріоритетів, держава може сфокусувати ресурси на трансформації конкретного напряму і бізнес-аналізі послуг, і low-code-підхід разом із наявними напрацюваннями дають можливість запускати ці послуги не за пів року чи рік, а за півтора місяця, підкреслює Олександр Єфремов. Те, що вдалося вийти на такі темпи, — також важлива зміна.
COVID-сертифікати
Цифровізація допомагає дуже швидко реагувати на виклики. Коли почалася пандемія COVID-19, Мінцифри швидко відреагувало, створивши COVID-сертифікати у застосунку «Дія», зазначає Марія Шевчук. Це був виклик часу.
Я впевнена, що у Мінцифри були інші плани щодо подальшої цифровізації, але COVID-сертифікат став необхідністю.
—Марія Шевчук.
COVID-сертифікати у «Дії». Знімок екрана
COVID-сертифікат у «Дії» — це електронний документ, що містить інформацію про вакцинацію та підтверджує, що його власник не є носієм COVID-19. Внутрішній сертифікат потрібен був для участі у масових заходах в межах України, а міжнародний дозволяв подорожувати за кордон.
Ті, хто завершив повний курс вакцинації, може згенерувати COVID-сертифікат у застосунку «Дія», а також отримати міжнародний сертифікат з QR-кодом через застосунок «Дія». Український сертифікат був визнаний Європейським Союзом раніше, ніж будь-які інші цифрові сертифікати, підкреслює Марія Шевчук.
Це був проєкт, який стимулював масове завантаження застосунку «Дія» і пришвидшив його інтеграцію у життя громадян.
ФОП онлайн
Ще один важливий сервіс — це відкриття ФОП онлайн, яке триває лише кілька хвилин.
Щоб відкрити ФОП онлайн, необхідно зробити лише кілька кроків. Натиснути «Подати заявку», авторизуватися або зареєструватися у кабінеті громадянина. Далі заповнити онлайн-форму та підписати її електронним підписом. Після цього заяву автоматично спрямують до ЄДР для реєстрації діяльності ФОП. Статус заяви можна перевірити у кабінеті громадянина, а повідомлення про результат надходить на електронну адресу. Запис про реєстрацію ФОП з’явиться у ЄДР протягом двох робочих днів. Детальніше про реєстрацію ФОП онлайн можна дізнатися на порталі «Дія».
ФОП онлайн у «Дії». Знімок екрана
Цей проєкт значно покращив позиції України у світових рейтингах, зокрема у Doing Business. Це індекс показує, наскільки легко і прозоро вести бізнес у країнах. Його вимірюють за різними показниками щороку. Його використовують, наприклад, інвестори і всі, хто ухвалює рішення, чи співпрацювати з країною, чи вкладати гроші.
Те, що зʼявилася автоматизована реєстрація ФОП, спростило відкриття бізнесу, зменшило корупцію, зазначає Олександр Єфремов. А потім інші послуги для бізнесу (для ФОП, ТОВ, для будівельників, моряків тощо) на порталі «Дія» спростили ще й ведення бізнесу. Україна підвищила свій рейтинг за показниками прозорості і простоти ведення бізнесу, а отже, стала більш привабливою.
Е-резидентство
Нещодавно Кабмін ухвалив механізм отримання іноземцями статусу e-резидента онлайн. Тепер, щоб відкрити бізнес в Україні, не потрібно бути присутнім особисто.
uResidency — це бізнес під ключ швидко, без паперів та бюрократії, з будь-якої точки світу, зазначив Михайло Федоров.
Щоб стати е-резидентом, треба лише заповнити заявку в застосунку чи на порталі uResidency — це 5-10 хвилин. Її швидко перевірять, і резидент отримає КЕП у консульстві, без жодного візиту в Україну. Далі відкриває ФОП онлайн — і всі подальші взаємодії відбуватимуться автоматично.
— Михайло Федоров у своєму Telegram-каналі.
Е-резидентство. Знімок екрана
Звітність повністю автоматизована: банк самостійно обчислює податки, подає декларацію та бере на себе всі бюрократичні процеси, без необхідності фізичної взаємодії з установами. Усе відбувається автоматично, без участі людини, що дозволяє обійтися без витрат на бухгалтера чи юриста — система виконує всі їхні функції, зазначив Михайло Федоров.
Електронне резидентство — важливий та революційний проєкт для економіки, це постійні додаткові надходження у бюджет. Наприклад, в Естонії е-резидентство працює вже 10 років і щорічно приносить мільйонні податки.
— Михайло Федоров у своєму Telegram-каналі.
Зараз програма доступна громадянам Індії, Пакистану, Таїланду та Словенії. На першому етапі планують долучити приблизно 1000 е-резидентів. Далі буде більше країн.
Системні проєкти
Крім флагманських проєктів, які відчутні одразу всім громадянам, зазначає Марія Шевчук, є також системні проєкти, які громадяни не помічають одразу.
Наприклад, цифровізація різних реєстрів, що дає змогу на їхній основі надавати послуги користувачам або покращити їх, щоб користувачі не вносили дані вручну, а їх можна було перевірити, підтягнувши з реєстрів. Бо часом цифровізація чи повна автоматизація певного напряму неможлива через відсутні або застарілі дані у реєстрах.
Або скорочення кількості довідок і сертифікатів. У Міністерства цифрової трансформації є напрями роботи, що дають змогу позбавитися від тих документів, які вже давно не потрібні. Мета цього — уникнути дублювання документів і не витрачати зайві ресурси на непотрібні процеси.
Це не виглядає масштабно для пересічних громадян, але це велика і потрібна робота.
Адаптація до викликів війни
Війна змінила вектор роботи Мінцифри. Досвід України у цифровізації державного сектору в кризових ситуаціях є унікальним і важливим для всього світу, зазначили у Мінцифри. Попри всі виклики повномасштабної війни, в Україні продовжують будувати зручну цифрову державу, упроваджувати революційні реформи та цифровізувати кожну сферу життя українців.
Під час повномасштабної війни з’явилася велика кількість послуг, орієнтованих під реалії, серед них:
1. Надання допомоги за програмою «єПідтримка» для осіб, які втратили частину заробітної плати (доходу) через тимчасове призупинення роботи або економічної діяльності внаслідок бойових дій під час воєнного стану в Україні (натепер надання послуги припинили).
2. Відновлення втрачених документів.
3. Гранти на підтримку ветеранів та членів їхніх сімей, бізнесу, який постраждав під час війни тощо (з можливістю подати заявку онлайн).
4. Надання допомоги ВПО.
5. Відшкодування пошкодженого або знищеного майна тощо.
Крім того, створюються реєстри для компенсацій збитків, які у майбутньому будуть використовувати для відшкодування з боку агресора, зазначає Олександр Єфремов. Ще одним з пріоритетів є цифровізація Міністерства оборони, каже Марія Шевчук.
Зараз більшість цифрових послуг орієнтована на потреби громадян, які постраждали від війни. Мінцифри перепрофілювалося, змінило свої пріоритети, щоб надавати саме ті послуги, які є критично важливими для людей у скрутному становищі, наголошує Олександр Єфремов.
Висновки
Успіх цифровізації в Україні значною мірою обумовлений не лише технологічними рішеннями, а й наявністю ефективної нормативно-правової бази. Створення Мінцифри як окремого органу виконавчої влади дало змогу не лише розробляти політику цифровізації, але й безпосередньо впливати на законотворчість. Політична підтримка на рівні уряду та президента, а також чітке бачення й сильна команда за керівництва Михайла Федорова, дали змогу Україні швидко досягти тих результатів, на які іншим країнам знадобилися десятки років.
Попри виклики війни, Україна продовжує впроваджувати нові цифрові рішення для підтримки громадян і відновлення країни.