Міжнародний Реєстр збитків для України

Команда Kitsoft у співпраці з Міністерством цифрової трансформації розробила цифровий механізм подання заяв до Міжнародного Реєстру збитків для України (RD4U).

Громадяни, бізнес і держава можуть заявити про втрати та шкоду, завдані російською агресією, через портал і мобільний застосунок Дія. Створено 43 категорії заяв — від втрати близьких, житла чи роботи до збитків бізнесу, шкоди довкіллю та зруйнованої державної інфраструктури.

Це перша міжнародна послуга, реалізована в екосистемі Дія, яка дозволяє подавати заяви безпосередньо до міжнародної інституції.

Зображення: Форма подання заяви до Міжнародного Реєстру збитків у Дії

Повномасштабне вторгнення росії в Україну спричинило руйнування масштабу, якого Європа не бачила поколіннями: знищені домівки, вимушено переміщені родини, втрачений бізнес, порушення прав людини та незліченні особисті трагедії. Фіксація цих втрат – це шлях до справедливості.

Саме тому у травні 2023 року Україна спільно з Радою Європи, Європейським Союзом і державами-партнерами створила Міжнародний Реєстр збитків (RD4U). Його штаб-квартира розташована в Гаазі.

Мета Реєстру – системно збирати заяви про шкоду, завдану агресією росії з 24 лютого 2022 року, щоб сформувати доказову основу для майбутнього міжнародного компенсаційного механізму.

У квітні 2024 року в Дії стала доступною перша категорія заяв для людей, які – про пошкодження або знищення житлового нерухомого майна. Надалі цифровий механізм поступово розширювався, щоб охопити різні наслідки війни.

У 2026 році можливість подавати заяви була масштабована на юридичних осіб та державу. А у вересні завершили роботу над усіма категоріями — тепер через Дію можна подати заяви за кожною з 43 категорій Міжнародного Реєстру збитків. 

Міжнародний Реєстр збитків охоплює втрати та шкоду, яких через російську агресію зазнали люди, бізнес і держава. Для кожної з цих груп передбачені окремі категорії заяв.

A — заяви фізичних осіб

Масштаб втрат, яких зазнали люди через війну, величезний. Лише у житловому секторі станом на кінець 2025 року російська агресія пошкодила або зруйнувала 14% житла в Україні — руйнування торкнулися понад 3 млн домогосподарств.

Водночас люди втрачають близьких, здоров’я, роботу й доходи, змушені залишати свої домівки та стикаються з іншими наслідками війни. Щодо таких втрат для фізичних осіб у Міжнародному реєстрі збитків передбачена 21 категорія заяв.

Зокрема, заявити можна про:

• A1.1 — вимушене внутрішнє переміщення;

• A1.2 — вимушене переміщення за межі України;

• A2.1 — смерть близького члена сім’ї;

• A2.2 — зникнення безвісти близького члена сім’ї;

• A2.3 — серйозні тілесні ушкодження;

• A2.4 — сексуальне насильство;

• A2.5 — катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;

• A2.6 — позбавлення свободи;

• A2.7 — примусова праця або служба;

• A2.8 — насильницьке переміщення або депортація дітей;

• A2.9 — насильницьке переміщення або депортація дорослих;

• A2.10 — інші порушення міжнародного права прав людини, міжнародного гуманітарного права або законів і звичаїв війни;

• A3.1 — пошкодження або знищення житлового нерухомого майна;

• A3.2 — пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна;

• A3.3 — втрата житла або місця проживання;

• A3.4 — втрата оплачуваної роботи;

• A3.5 — втрата приватного підприємництва;

• A3.6 — втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях;

• A3.7 — інші економічні втрати;

• A4.1 — втрата доступу до медичної допомоги;

• A4.2 — втрата доступу до освіти.

Заяви від імені дітей можуть подавати їхні батьки або законні представники.

B — заяви держави Україна

Російська агресія завдала значних втрат державній та суспільній інфраструктурі України. За оцінкою KSE Institute станом на лютий 2026 року, прямі збитки об’єктам громадського сектору України становили близько $22,8 млрд. Серед них — заклади освіти, науки й охорони здоров’я, культурні та спортивні об’єкти, соціальна інфраструктура й адміністративні будівлі.

Окремий масштабний виклик — мінне забруднення. 132 076 км² території України залишаються під ризиком забруднення мінами та іншими вибухонебезпечними предметами.

Загалом для держави Україна в Міжнародному Реєстрі збитків передбачено 11 категорій заяв. Заявити можна про:

• B1.1 — пошкодження або знищення критичної інфраструктури;

• B1.2 — пошкодження або знищення некритичної інфраструктури;

• B1.3 — пошкодження або знищення житлового нерухомого майна — житлових приміщень;

• B1.4 — пошкодження або знищення житлового нерухомого майна — місць загального користування;

• B1.5 — пошкодження або знищення громадських будівель та споруд;

• B1.6 — інші втрати майна;

• B2 — пошкодження, знищення або втрата об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей;

• B3.1 — екологічна шкода;

• B3.2 — розкрадання та/або привласнення природних ресурсів;

• B4 — державні гуманітарні витрати;

• B5 — розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів.

Подавати заяви можуть центральні, регіональні та місцеві органи влади й державні установи. Заяву від їхнього імені подає керівник або уповноважений представник. Надати представнику відповідні повноваження можна онлайн через Дію. 

C — заяви юридичних осіб

За оцінкою KSE Institute станом на лютий 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення активи близько 12 600 українських підприємств були пошкоджені або зруйновані. Прямі збитки активам підприємств у промисловості, будівництві та сфері послуг сягнули $18,4 млрд.

Ця оцінка не враховує нові руйнування після лютого 2026 року. Відтоді російські атаки неодноразово завдавали нових втрат українському бізнесу, зокрема торговельній і логістичній інфраструктурі. Лише прямі збитки торговельної нерухомості від російських атак у 2026 році вже перевищили 3,2 млрд грн (близько $72 млн). 

Втрати бізнесу водночас стосуються не лише фізично зруйнованих активів. Підприємства втрачають контроль над майном на тимчасово окупованих територіях, змушені перевозити виробництво та несуть інші економічні втрати.

Щоб документувати такі втрати, для юридичних осіб у Міжнародному Реєстрі збитків передбачено 11 категорій заяв. Зокрема, заявити можна про: 

• C1.1, C1.2 — пошкодження або знищення критичної та некритичної інфраструктури;

• C1.3, C1.4, C1.5 — пошкодження або знищення житлового та нежитлового нерухомого майна;

• C2 — пошкодження, знищення або втрата об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей;

• C3.1 — пошкодження, знищення або втрата активів;

• C3.2 — втрата контролю над майном на тимчасово окупованих територіях;

• C3.3 — переміщення (евакуація) бізнесу;

• C3.4 — інші економічні втрати;

• C4 — гуманітарні витрати.

Заяви до Міжнародного Реєстру збитків подаються в цифровому форматі через портал Дія.

Як подати заяву до Міжнародного Реєстру збитків через Дію?

Зображення: Процес подання заяви до Міжнародного Реєстру збитків через Дію

Залежно від категорії частина інформації може автоматично підтягуватися з українських державних реєстрів. Це зменшує кількість даних і документів, які заявнику потрібно вводити або завантажувати самостійно.

Для юридичних осіб і державних органів команда Kitsoft також реалізувала механізм цифрових повноважень. Він дозволяє керівнику організації уповноважити іншу особу подавати заяви від її імені та керувати цими повноваженнями онлайн.

Близько 200 тисяч заяв уже передано до Міжнародного Реєстру збитків, понад 65 тис. із них опрацьовано та офіційно внесено до Реєстру. За кожною з них — конкретна втрата, спричинена війною. Її фіксація — необхідний крок до того, щоб у майбутньому постраждалі могли отримати компенсацію за завдану росією шкоду. 

Перед командою Kitsoft стояло завдання створити сервіс, здатний працювати з великим обсягом заяв і водночас гарантувати юридичну надійність зібраних даних. Важливо було зробити його зрозумілим і доступним для людей, які переживають складні обставини, не перевантажуючи процес зайвими кроками чи складними формулюваннями.

Цифровий механізм побудували на базі власної low-code платформи Liquio. Модульна архітектура платформи дозволила розвивати систему поступово: запускати нові категорії заяв, повторно використовувати вже створені компоненти, адаптувати форми під різні типи заявників і підключати необхідні державні реєстри без перебудови всього сервісу.

Liquio входить до міжнародного каталогу GovStack Trusted Digital Solutions як перевірена технологія для цифрової трансформації державного сектору. Платформа також отримала сертифікат Держспецзв’язку з рівнем гарантій Г2, що підтверджує її відповідність державним вимогам до технічного захисту інформації та можливість використання в системах із підвищеними вимогами до безпеки.

На базі Liquio вже реалізовано понад 200 державних цифрових послуг і високонавантажених систем, зокрема портал Дія, е-Ветеран, сервіси єМалятко, е-Резидент, е-Підприємець та інші. Платформа розвивається за open-source підходом, що дає державі можливість зберігати контроль над цифровими системами, залучати різні команди до їх розвитку та адаптувати рішення до нових потреб. Такий підхід підтримує цифровий суверенітет і довгостроковий розвиток державних цифрових сервісів.

У межах проєкту Міжнародного Реєстру збитків платформа дала змогу реалізувати інтеграції з державними реєстрами, впровадити автоматичну перевірку даних і забезпечити взаємодію з центральною інформаційною системою Реєстру в Гаазі (RCMS).

Загалом у межах проєкту Kitsoft реалізовано близько 20 інтеграцій, зокрема з:

• ДРРП — Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;

• ЄДР — Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

• ДРАЦС — Державний реєстр актів цивільного стану громадян;

• РПЗМ — Реєстр пошкодженого та знищеного майна;

• АДПСУ — інформаційні системи Адміністрації Державної прикордонної служби України (інтеграція запланована найближчим часом);

• ПФУ — Пенсійний фонд України.

Зображення: Результати впровадження Міжнародного Реєстру збитків у Дії

«Управління проєктом такого рівня, як Міжнародний Реєстр збитків, — це постійний пошук балансу між міжнародними правовими стандартами, високою технічною надійністю та жорсткими дедлайнами. Нам вдалося вибудувати процеси — від синхронізації з державними реєстрами до впровадження надійного захисту даних, адже система працює з чутливою інформацією про втрати людей і потребує особливої уваги до безпеки та збереження цих даних. Цей проєкт — важливий крок до цифровізації справедливості в глобальному масштабі», — розповідає Владислав Фурда, Project Manager у Kitsoft.

Розвиток цифрової системи відбувався у постійній співпраці з Міністерством цифрової трансформації України та командою Міжнародного Реєстру збитків у Гаазі.

Команда Kitsoft неодноразово відвідувала штаб-квартиру Реєстру в Гаазі, щоб разом із міжнародними партнерами аналізувати роботу цифрового механізму, узгоджувати вимоги до нових категорій заяв і планувати наступні етапи розвитку системи.

Запуск усіх категорій завершує важливий етап розвитку цифрового механізму Міжнародного Реєстру збитків, але не сам процес документування шкоди та відновлення справедливості.

Реєстр є першим компонентом міжнародного компенсаційного механізму та формує основу для подальшого розгляду вимог про компенсацію. Наступним етапом стане початок роботи Міжнародної Компенсаційної комісії для України, яка розглядатиме зареєстровані заяви та визначатиме розмір компенсації. Подальше формування міжнародного компенсаційного механізму ще триває.

«За кожною поданою заявою стоїть конкретна історія втрати. Завдання цифрової держави в цьому процесі — зробити так, щоб людина, бізнеси чи держава могли належним чином її зафіксувати і щоб ці дані стали частиною міжнародного механізму відновлення справедливості», — говорить CEO Kitsoft Олександр Єфремов.

Зображення: Команда Kitsoft з партнерами з Міжнародного реєстру збитків у Гаазі

Послуга доступна на порталі Дія:

https://diia.gov.ua/services/categories/gromadyanam/reparatsii-mizhnarodnyi-reiestr-zbytkiv